Однією з причин проблем здоров'я дітей  на сьогодні є, по-перше, недостатня увага дошкільної педагогіки  відносинам між сім’єю і дошкільним навчальним закладом та їхнім спільним діям щодо формування здорового способу життя дошкільника; по-друге, недостатньо вивчається сім’я як фактор формування особистості, психолого-педагогічні умови родинного виховання, виховний потенціал сім’ї.

        На практиці це виявляється в епізодичній участі сім’ї у вирішенні виховних проблем дошкільного закладу. Батьки все більше покладаються на виховну функцію дошкільного закладу і при невдачах у вихованні дітей насамперед висувають претензії педагогам, забуваючи про моральний аспект батьківського обов’язку у вихованні дитини і вимоги Закону України “Про дошкільну освіту”, у статті 8 якого сказано, що батьки несуть відповідальність за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їхнього життя і здоров’я [2].

      Тому мета формування здорового способу життя дитини має бути єдина і для сім’ї, і для дошкільного закладу як виразника інтересів суспільства у галузі виховання підростаючих поколінь. Потрібно орієнтуватися на виховну співпрацю у цьому процесі батьків і педагогів.